Тема: Конфлікти з дитиною і шляхи їх   вирішення.

Мета:  Допомогти батькам подолати труднощі у вирішенні конфліктних ситуацій у родині.  Сприяти осмисленню конфліктної ситуації і шляхів виходу з неї.

На класній дошці написано вислови:

«Конфлікт — це побоювання хоча б однієї сторони, що її інтереси порушує, притискає, ігнорує інша сторона». (Уільям Лінкольн)

«Від любові до ненависті один крок, від ненависті до любові кілометри кроків». (Сенека)

«У нас кожна справа має пройти п'ять стадій: шумиху, нерозбериху, пошук винуватця, покарання невинного і нагородження непричетного». (С. Паркінсон)

 
Хід зборів

Бесіда.

Батьки і діти — дві сторони конфлікту

Сьогоднішні збори пов'язані в першу чергу з тим, що багато підлітків, які стоять перед самостійним вибором подальшого життєвого шляху, підвладні сумнівам, внутрішнім протиріччям, страхам.
      Батьки в свою чергу, часто в такій ситуації не помічники і не друзі своїм дітям. Вони в мріях і установках на власну дитину створюють ідеалізований образ підлітка і йо-
го подальшого путі. Але, зіткнувшись у житті з реальними можливостями дитини, з її ставленням до свого майбутнього, батьківські райдужні перспективи розсипаються, як
картковий будинок, і наступає «ера конфліктів». Батьки і діти воюють з приводу і без привидів, кожний доводить свою правоту і кожний по-своєму правий.
            Антропологи і соціологи давно звернули увагу на таке характерне для західної культури явище, як розрив між поколіннями. Вони міркують так: сучасний світ з його
стрімкими соціальними змінами, плюралістичними системами цінностей і технічним прогресом здається підліткові настільки складним і непередбаченим, що він не може встановити для себе стабільну систему координат. Крім того, раннє фізіологічне дозрівання у поєднанні з необхідністю довготривалої освіти призводять до того, що протягом багатьох років триває формування і асиміляція групової молодіжної культури, цінності, традиції і характер якої можуть вступати в конфлікт із дорослим світом.

За думкою фахівців, система поглядів і уявлень у людини зберігається приблизно протягом 30 років, тобто протягом найбільш активного періоду життя кожного покоління. Відмінності між поколіннями можуть носити мирний характер, а можуть — конфліктний. Зазвичай конфлікт між світоглядом двох сусідніх поколінь називають конфліктом батьків та дітей.

Зіткнення поколінь, що носить характер протистояння різних систем цінностей, називається конфліктом поколінь. Зазвичай діти відкидають цінності покоління батьків, не бажаючи сприймати їх як еталон.

Головні причини родинних конфліктів

Конфлікт — це спір, суперечка, скандал, у яких сторони не скупляться на взаємні докори, образи. Найстрашніше в конфлікті — це почуття, які люди відчувають одне до
одного. Страх, злість, образа, ненависть — головні почуття конфлікту.

Без конфліктів життя неможливе, але потрібно навчитись їх конструктивно вирішувати. Для того, щоб навчитися вирішувати конфліктну ситуацію, потрібно навчитися розуміти масштаби і деталі незгод і відкрито обговорювати їх. Згладжування конфліктної ситуації, уникання її вирішення може призвести до серйозних проблем:

— фізичних, пов'язаних зі здоров'ям;

— психологічних (приховання душевного болю, образи; зміна характеру людини; психічні розлади; суїцид та ін.);

— соціальних (втрата родини, самотність, відлюдкуватість).

Головна позитивна здатність у конфліктній ситуації — здатність до конфронтації-поясненню. Вона передбачає вміння:

— відкрито відстоювати власну позицію;

— оцінювати саму конфлікту ситуацію, її суть, а не особистісні якості свого опонента;

— зберігати особистісні відносини всіх учасників конфлікту.

Два покоління — два світосприйняття

Соціологів давно цікавило питання: які відмінності між людьми більш вагомі — класові чи вікові? з одного боку, різні матеріальні можливості є причиною різних стилів молодіжної субкультури у представників елітного, середнього та бідного класів. Іноді вони вражаючі. З іншого боку, ми часто можемо спостерігати більшу солідарність між молодими людьми, що походять із різних верств соціуму, ніж між
різновіковими громадянами, що належать до одного класу.

На цьому підґрунті виникла концепція розриву між поколіннями. Згідно з нею, відмінностей між батьками та дітьми більше, ніж між дітьми, що належать до різних верств суспільства.

Які ж головні причини виникнення конфліктних ситуацій в родинах, де є підлітки? Психологи визначили, що кожна із конфліктуючих сторін має свої причини.

Отже, для підлітка мотивацією можуть бути наступні  аспекти:

— криза перехідного віку;
— прагнення самостійності і самовизначення;
— вимагання більшої автономії у всьому — від одягу до приміщення;
— звичка конфліктувати, вихована поведінкою дорослих у родині;
— бажання похвалитись своїми правами перед однолітками й авторитетними для підлітка людьми.

Батьки йдуть на розв'язування конфлікту з інших причин:

— небажання визнавати, що дитина стала дорослою;
— побоювання випустити дитину «з гнізда», невіра у її
сили;
— проектування поведінки дитини на себе у її віці;
— боротьба за власну владу і авторитетність;
— відсутність розуміння між дорослими у вихованні
дитини;
— не підтвердження дитиною сподівань батьків.

Для того, щоб визначити конструктивні шляхи вирішення конфліктних ситуацій, пропоную спочатку ознайомитись з найбільш поширеними примітивними реакціями,
що часто стають причиною конфлікту.

Реакція амбіції. Отримавши інформацію, яка надає перевагу іншій особі, людина негайно намагається принизити значення цієї інформації, підкреслюючи особисту значимість в очах оточуючих.

Реакція самозадоволення. Бажання похвалитися своїми можливостями або привілеями, досягненнями, при цьому спостерігаючи за реакцією оточуючих. Отримання радості від заздрощів інших людей.

Реакція заздрощів. Людина досягла успіху, інша від її успіху «захворює». Вона вважає, що чийсь успіх можливий лише після успіху її самої.

Реакція злорадства. Людина радіє з того, що комусь погано. Часто при цьому не приховує своїх почуттів.

Реакція захоплення. Бажання у будь-який спосіб присвоїти собі заслуги іншої людини, не дивлячись на власні реальні заслуги.

Реакція агресії. Людина використовує загрозу та грубість для досягнення своєї мети. Це притаманно людям амбіційним і нечутливим до страждань інших.

Реакція присвоювання. Людина постійно намагається опікати когось і дошкуляти йому заради реалізації власних цілей.

Реакція байдужості. Байдуже ставлення до фізичних і моральних страждань іншої людини.

Психологи визначили дванадцять основних кроків для вирішення конфліктних ситуацій. Роблячи їх, спробуйтевідповісти на поставлені запитання.

До чого може у майбутньому призвести заглиблення конфліктної ситуації?

Педагогічний практикум для батьків.

1. Батькам пропонується пройти анкетування «Що таке конфлікт» (див. Коментар) та «Ваша поведінка у конфліктній ситуації».

Анкета для учнів «Моя поведінка у конфлікті»

1. Ти — конфліктна людина?
2. Чи легко тобі з'ясовувати з будь-ким стосунки?
3. Що ти відчуваєш після того, як з'ясував із кимсь стосунки?
4. Чи стаєш ти більш розумним після виходу з конфліктної ситуації, чи робиш для себе які-небудь висновки?
5. Із ким ти найчастіше конфліктуєш?
6. Що може стати приводом для виникнення конфлікту?
7. Хто першим намагається вирішити конфлікт — ти чи інша сторона?
8. Що ти, як правило, відстоюєш у конфлікті?
9. Чи змінюється твоє ставлення до людей, з якими ти конфліктував?
10. Чи потрібно людям навчатися вирішувати конфліктні ситуації?

Анкета для учнів та їхніх батьків «Що таке конфлікт»

Закінчіть речення:

1. Конфлікт — це
2. Причиною конфліктної ситуації може бути
3. Конфлікт може призвести до того, що
4. Зазвичай приводом для конфлікту в родині може бути .
5. Для того, щоб запобігти виникненню конфлікту, потрібно .

Анкета «Ваша поведінка у конфліктній ситуації»

Дайте відповідь на запитання:

1) Чи вважаєте Ви за необхідне піднімати тему конфліктів на батьківських зборах?
2) Чи виникають у Вашій родині конфліктні ситуації з дітьми?
3) Як Ви вирішуєте конфлікти?
4) Чи можна взагалі обійтися без конфліктів?
5) Чи можете ви поділитися досвідом виходу з конфліктних ситуацій, пов'язаних з Вашим сином або донькою?

Після анкетування батьки обмінюються досвідом щодо спілкування з дітьми-підлітками і вирішення конфліктних ситуацій.

2. Батькам пропонується обговорити ситуації.

Ситуація 1.

Після зборів незадоволені успіхами своєї дитини батьки приходять додому і вимагають від неї пояснень. Вони кажуть, що з такими оцінками після школи нікуди не візьмуть. У відповідь дитина каже: «Значить, піду працювати». Як слід вчинити батькам у цій ситуації?

Ситуація 2.

Батьки з певної мети подарували своїй дитині гроші. Вона витратила їх не за призначенням, придбала те, про що давно мріяла. Батьки обурені, а дитина на свою адресу почула чимало гнівних докорів. Врешті-решт підліток грюкає дверима і йде з дому.

Ситуація 3.

Між матір'ю і чотирнадцятирічною донькою протягом тривалого часу виникають гарячі суперечки щодо того, о котрій годині дівчина має повертатися з прогулянки додому. Мати наполягає на тому, що донька повинна бути вдома не пізніше 9 години вечора, а донька вважає, що тут взагалі
неприпустимі жодні обмеження.

Ситуація 4.

Ви повертаєтесь з роботи додому і вже на сходах чуєте гучну музику, веселощі у вашій квартирі. Ви заходите до квартири і бачите свою дитину і її друзів, які веселяться.
У хаті — повний безлад. Ваша дитина дивиться на Вас і каже: «Привіт! Ми трохи повеселимось! Не заперечуєш?».

Підсумки зборів.

Дорослішаючи, молодь приходить уже не в той світ, до якого ми її готували згідно зі своїм світосприйняттям. До- свід старших їй здається неприйнятним. Тож нам, батькам,
слід сприймати своїх дітей і час, коли вони зростають, більш поблажливо. А конфлікти поколінь, що виникають і є не- від'ємною частиною життя, можна звести до мінімуму, якщо не вимагати від дітей повного конформізму і залежності, якщо терплячіше ставитись до індивідуальних відмінності усіх членів родини. Діалог і прагнення зрозуміти одне одного — місток, який поєднує, а не розділяє старше і молоде покоління.

(Класний керівник роздає батькам роздруковані пам'ятки та поради.)

Пам'ятка для батьків
Шановні тата й мами!

Конфліктна ситуація може докорінно змінити ваше життя! Постарайтесь, щоб ці зміни були на краще. Як поводитись під час конфлікту?

1. Перед тим, як Ви опинитесь у конфліктній ситуації, подумайте над тим, який результат від цього Ви бажаєте отримати.
2. Упевніться в тому, що результат для Вас дійсно важливий.
3. У конфлікті визнавайте не лише свої інтереси, але й інтереси Вашої дитини.
4. Дотримуйтесь етики поведінки в конфліктній ситуації, вирішуйте проблему, а не зводьте рахунки.
5. Будьте тверді і відкриті, якщо впевнені у своїй правоті.
6. Примусьте себе чути доводи своєї дитини.
7. Не принижуйте і не ображайте дитину для того, щоб потім не шкодувати про це.
8. Будьте справедливими і чесними в конфлікті, не жалійте себе.
9. Умійте вчасно зупинитися, щоб не втратити прихильність дитини.

Що робити батькам, щоб зберегти любов  і повагу своїх дітей?

1. Не слід вбачати в самостійності дитини загрозу втратити її.
2. Пам'ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність, скільки право на неї.
3. Щоб дитина виконала те, що Вам потрібно, постарайтесь зробити так, щоб вона сама цього захотіла.
4. Не зловживайте опікою і контролем, не перевантажуйте цим дитину.
5. Не створюйте в родині «революційну» ситуацію, а якщо створили, то прикладіть зусиль, щоб вирішити її мирним шляхом.
6. Пам'ятайте слова Ґете: «У підлітковому віці багато людських чеснот виявляються в дивацтвах й імпульсивних вчинках».

За що й проти чого веде боротьбу Ваша дитина в підлітковому віці?

1. За те, щоб перестати бути дитиною.
2. За припинення зазіхання на її волю.
3. За ствердження своєї особистості серед однолітків.
4. Проти зауважень, іронічних висловлювань щодо її фізичної дорослості.

Поради для батьків

1. Необхідно допомогти підлітку знайти компроміс душі і тіла.
2. Усі зауваження слід робити доброзичливим, спокійним тоном, не використовуючи ярликів.
3. Потрібно докладно познайомити підлітка з будовою та функціонуванням організму людини, підібрати відповідну літературу з цього питання.
4. Необхідно пам'ятати, що доки розвивається тіло дитини, болить і потребує допомоги її душа.